Україна опинилася перед серйозним ризиком призупинення життєво важливої фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду. Основна причина полягає у відсутності своєчасних рішень з боку українського парламенту щодо оновлення податкового законодавства.
Чому кредитування опинилося під питанням
У рамках чинної програми фінансування загальним обсягом 8,1 мільярда доларів Київ зобов’язався впровадити низку економічних реформ. Дедлайн виконання цих умов спливає вже наприкінці березня 2026 року. Проте Верховна Рада досі навіть не винесла на розгляд ключові законопроєкти, що викликає занепокоєння у представників Фонду, зокрема у Прісцилли Тоффано.
Сьогодні, 18 березня, стартує серія зустрічей очільника місії МВФ Гевіна Грея з українськими парламентарями. Їхня мета — знайти шляхи розв’язання кризи та пришвидшити голосування. Раніше Україна вже встигла отримати березневий транш у розмірі 1,5 мільярда доларів, які уряд спрямував на перекриття бюджетного дефіциту та підтримання макрофінансової стабільності.
Які податкові зміни потрібно ухвалити
За словами очільника фінансового комітету парламенту Данила Гетманцева, для продовження співпраці з МВФ необхідно терміново підтримати такі нововведення:
- Впровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.
- Встановлення правил оподаткування для цифрових сервісів та платформ.
- Ліквідація пільгового режиму розмитнення міжнародних посилок вартістю до 150 євро.
- Збереження військового збору на рівні 5 відсотків навіть після завершення бойових дій.
Можливі економічні наслідки
Відсутність своєчасних кроків назустріч МВФ може обернутися серйозними проблемами. Якщо фінансування зупиниться, вже з квітня 2026 року державний бюджет відчує гострий дефіцит коштів на базові видатки. В умовах повномасштабної війни це матиме прямий негативний вплив на здатність держави фінансувати оборонні потреби.
Проблеми з європейськими траншами
Ситуація ускладнюється тим, що масштабний пакет макрофінансової допомоги від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро наразі заблокований. Угорщина та Словаччина наклали вето на це рішення. Головною перепоною залишається позиція Будапешта, який вимагає від Києва відновлення транзиту нафти трубопроводом “Дружба”. Наразі європейські посадовці розглядають альтернативні сценарії, зокрема виділення початкових 30 мільярдів євро в обхід вето, проте остаточного рішення ще немає.