Новий очільник Міністерства фінансів Бразилії Даріо Дуріган прийняв рішення поставити на паузу розгляд резонансного законопроєкту щодо оподаткування операцій із цифровими активами. Йдеться про спробу прирівняти криптовалютні транзакції до валютних операцій, що автоматично піддає їх нарахуванню податку на фінансові операції (IOF).
Політичний маневр чи прислуховування до ринку?
Даріо Дуріган, який очолив відомство лише 20 березня після відставки Фернандо Хадада, наразі обирає стратегію мінімізації конфліктів. Оскільки попереду виборчий рік, пряме протистояння з Конгресом щодо податкових ініціатив може зашкодити політичній стабільності. Міністр планує змістити фокус на мікроекономічні реформи, відклавши складні фіскальні питання “у довгу шухляду”.
Чому криптоспільнота виступила проти?
Основна причина обурення — спроба класифікувати стейблкоїни та інші токени як іноземну валюту. Це дозволило б державі застосовувати наступні ставки:
- 0,38% на певні вхідні потоки капіталу;
- 1,1% на перекази для інвестицій за кордон;
- до 3,5% на покупки та оплати картками за межами країни.
Провідні асоціації (ABcripto, Zetta та інші), що представляють інтереси понад 850 компаній, заявили про незаконність такого кроку. За їхніми словами, згідно з Конституцією Бразилії та профільним законом 2022 року, цифрові монети не є фіатною валютою, тому їх не можна регулювати адміністративними указами як валютні інструменти.
Що далі?
Окрім податку на крипту, міністерство може також відтермінувати скасування податкових пільг для низки інвестиційних паперів. Це свідчить про загальне пом’якшення фіскального тиску в короткостроковій перспективі. Наразі ринок отримав перепочинок, проте дискусія щодо статусу стейблкоїнів, яку розпочав Центральний банк у лютому, залишається відкритою.